03 грудня студенти факультети відвідали Дробицький яр – Меморіал жертвам Голокосту. Його будівництво розпочалося в 1992 році і було освячено православним священиком. Але через матеріальні труднощі будівництво було припинено і тільки в 2005 році відбулося урочисте відкриття Меморіального комплексу, який знаходиться на околиці міста Харкова, і являє собою 20-метровий обеліск, траурний зал з Чашею скорботи і знака Менори. (Менора – це одна з головних святинь єврейського населення, традиційний семисвічник). Меморіал щорічно відвідують, запалюються свічки і співчувають глибині трагедії. Тут увічнені імена загиблих на планшетах білого мармуру і звучать траурні мелодії.

У 1941-42 роках в Дробицький яр увійшов в історію як місце розстрілів нацистськими окупаційними військами цивільного населення. 24 жовтня 1941 року в Харків увійшли фашисти, і вже 5 грудня здійснювся перепис міського населення, в якій євреїв заносили в окремі списки. Вже 14 грудня євреям наказали покинути місто. Їх переселили в район Харківського тракторного заводу, в робочі бараки, що залишилися після будівництва, в яких організували єврейське гетто. Кожен день більше 300 чоловік відправляли в Дробицький яр, де вони були розстріляні. У 1942 році гетто припинило своє існування. Крім євреїв, в яру було розстріляно полонені червоноармійці і нещасні душевнохворі люди. За даними Державного архіву Харківської області в період війни тут було поховано близько 20 000 чоловік. Це страшне місце порівняно тільки з Бабімост Яром під Києвом і Львівським Яновським табором. Атмосфера болю, скорботи і трагедії змушує стискатися серце і пронизує до глибини душі.