24 грудня Українська інженерно-педагогічна академія урочисто привітала випускників 2019 року.

У святковій залі зібрались випускники, їх батьки та друзі, а також курівництво й викладачі академії. З теплими напутніми привітальними словами звернувся до всіх присутніх проректор з наукової роботи проф. Олександр Володимирович Купріянов. Привітали випускників також почесний громадянин міста Харкова, професор УІПА Малицький Ігор Федорович та декани факультетів. Кращі студенти були нагороджені почесними грамотами. Привітаннями від культурного центру стала святкова концертна програма з яскравими номерами.

 Дорогі випускники!

Вітаємо вас з успішним завершенням навчання. Ви розкрили свої обдарування, таланти, знайшли справу свого життя, отримали професію за покликанням. Тисячі доріг відкриті перед вами. І всі вони ведуть у дивний світ праці і творчості, без яких немислиме людське життя. Пам’ятайте: справжні скарби – це скарби вашої душі – доброта, щирість, совість. Намагайтеся бути чесними в думках, почуттях, справах, щоб ваша поведінка возвеличувала рід. Бажаємо багато цікавих зустрічей, невичерпного джерела доброти, здійснення задумів, щоб мудрість і щирість були неодмінними супутниками в житті. Нехай на довгому життєвому шляху вічна книга мудрості супроводжує Вас, як доленосна зірка, незаперечними істинами.

Чекаємо Вас у гості!

17 грудня декан Кондратюк Олег Леонідович та викладачі нашого факультету, на чолі з ректором Коваленко Оленою Єдуардівною відвідали чарівне місце. Невелике містечко Соледар – адміністративна одиниця Артемівська. На перший погляд, це нічим не примітне тихе і акуратне місто. Але найголовніша його відмінність і перевага прихована … на глибині 300 м. Дивовижний підземний світ розташованої тут соляної шахти не залишає байдужим нікого! Наші представники академії опинилися в абсолютно іншому світі, незабутньому, незвіданому і інтригуючому …
У соляній шахті Соледар все створене з солі – стіни, стелю, підлогу. Штучне різнокольорове підсвічування відбивається від блискучих кристалів. В одній із відпрацьованих шахт знаходиться церква. Вона виникла відразу після відкриття підприємства. Оскільки праця шахтарів досить небезпечна і пов’язана з постійним ризиком, для підтримки духу робітників і була створена церква. Зайшовши туди, можна побачити прекрасну люстру, яку виготовляли самі шахтарі. Вони прикрасили її соляними кристалами, що іноді трапляються в пластах солі. Приблизно дві з половиною сотні таких кришталевих кубиків пішло на обробку цього світильника. Найбільш популярним місцем в шахті є величезний тунель, просто дивує своїми розмірами. Висота стелі становить 30 метрів, ширина тунелю – 14 метрів, а довжина – майже кілометр! У залі відчувається звучання класичної музики, що супроводжуються звуками живої природи. Освітлення – приглушене, виникає таке враження, ніби перебуваєш десь в космосі! Неймовірно! Повітря тут досить сухий, прохолодне, солоне. Це казково!!!

Щорічно в Україні з 25 листопада по 10 грудня проводиться Всеукраїнська акція «16 днів проти насильства», яка з 1991 року підтримується міжнародною спільнотою. Цей рік не став винятковим.

Основними завданнями акції є:
– привернення уваги громадськості до актуальних для українського суспільства проблем подолання насильства в сім’ї, протидії торгівлі людьми та жорстокого поводження з дітьми, гендерного насильства та забезпечення рівних прав жінок і чоловіків;
– активізація партнерського руху органів державної влади, державних закладів, громадських організацій щодо викорінення домашнього насильства;
– проведення інформаційних кампаній з метою підвищення обізнаності населення України з питань попередження насильства в сім’ї, жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення  щодо нетерпимого ставлення до насильства;
– формування свідомості усіх верств населення щодо нетерпимого ставлення до насильства.

Шістнадцятиденний період кампанії охоплює наступні важливі дати:
25 листопада Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок
1 грудня – Всесвітній  день боротьби зі СНІДом
2 грудня – Міжнародний день боротьби з рабством
3 грудня – Міжнародний день людей з обмеженими фізичними можливостями
5 грудня – Міжнародний день волонтера
6 грудня – Вшанування пам’яті студенток, розстріляних у Монреалі
9 грудня – Міжнародний день боротьби з корупцією
10 грудня – Міжнародний день прав людини

До акції залучились і студенти факультету КІТВО, які брали участь у запланованих заходах. Це проведення конкурсу малюнку «Світ без насильства», проведення виховних годин на тему «Види і форми насильства в сім’ї», «Попередження домашнього насильства», «Профілактика ВІЛ-інфекцій та СНІДУ», годин спілкування на теми: «Вплив алкоголю, наркотиків, тютюнопаління на поведінку людини», «Життя це мить. Зумій його прожити», «Профілактиці шкідливих звичок», «Зроби свій вибір: здоров’я – чи алкоголь і цигарка?». В бібліотекці академії проходять тематичні виставки літературних джерел з теми «Запобігання насильству в сім`ї».

03 грудня студенти факультети відвідали Дробицький яр – Меморіал жертвам Голокосту. Його будівництво розпочалося в 1992 році і було освячено православним священиком. Але через матеріальні труднощі будівництво було припинено і тільки в 2005 році відбулося урочисте відкриття Меморіального комплексу, який знаходиться на околиці міста Харкова, і являє собою 20-метровий обеліск, траурний зал з Чашею скорботи і знака Менори. (Менора – це одна з головних святинь єврейського населення, традиційний семисвічник). Меморіал щорічно відвідують, запалюються свічки і співчувають глибині трагедії. Тут увічнені імена загиблих на планшетах білого мармуру і звучать траурні мелодії.

У 1941-42 роках в Дробицький яр увійшов в історію як місце розстрілів нацистськими окупаційними військами цивільного населення. 24 жовтня 1941 року в Харків увійшли фашисти, і вже 5 грудня здійснювся перепис міського населення, в якій євреїв заносили в окремі списки. Вже 14 грудня євреям наказали покинути місто. Їх переселили в район Харківського тракторного заводу, в робочі бараки, що залишилися після будівництва, в яких організували єврейське гетто. Кожен день більше 300 чоловік відправляли в Дробицький яр, де вони були розстріляні. У 1942 році гетто припинило своє існування. Крім євреїв, в яру було розстріляно полонені червоноармійці і нещасні душевнохворі люди. За даними Державного архіву Харківської області в період війни тут було поховано близько 20 000 чоловік. Це страшне місце порівняно тільки з Бабімост Яром під Києвом і Львівським Яновським табором. Атмосфера болю, скорботи і трагедії змушує стискатися серце і пронизує до глибини душі.